Валуєвський циркуляр - пряма відкрита заборона українства
Валуєвський циркуляр — таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва до територіальних цензурних комітетів, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних «малоросійською», тобто українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, навчальних і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури.
Мотивом до видання циркуляру стали підозри царської влади, що публікації книг українською мовою стимулюють зростання сепаратистських, пропольських та антицарських настроїв.
12 липня 1863 року циркуляр був схвалений імператором Олександром ІІ та 18 липня розісланий П. Валуєвим для виконання Київському, Віленському, Ризькому, Одеському і Петербурзькому цензурним комітетам, а також окремим цензорам у Казані та Дерпті.
Петро Валуєв, 1864 рік. Автор однойменного циркуляру
Відтоді цензори часто забороняли видання будь-яких українських книг, так що вже через 8 років, за висловом історика Миколи Костомарова, українська література в кордонах Російської імперії фактично припинила своє існування.
Оберпрокурор Синоду і шеф жандармів щодо друкування книг підтримали циркуляр, лист останнього містив лише одну фразу: «Я в друкуванні книг малоросійською мовою, призначених для простолюду, не знаходжу ані користі, ані необхідності».
Впровадження Валуєвського циркуляра для українців було дуже відчутним. Якщо в 1860-1863 рр. друком з'явилося 114 назв книжок українською мовою, то у 1864-1869 рр. це число зменшилося до 24 назв.
Дію Валуєвського циркуляра було закріплено і розширено шляхом видання імператором Олександром II Емського указу 1876 року, згідно з яким видання творів українською мовою заборонялося практично повністю.
Валуєвський циркуляр вважається одним із яскравих виявів шовіністичної політики російського самодержавства, спрямованої на посилення русифікації, національного, духовного й політичного гноблення Українського народу.
Скасування циркуляру вдалося домогтися українцям завдяки революції 1905-1907 рр.
В березні 1905 р. Імператорська Санкт-Петербурзька Академія наук надіслала урядові доповідь, де стверджувалось, що українська мова є самостійною слов'янською мовою, і рекомендувалось скасувати антиукраїнські акти Валуєвський циркуляр та Емський указ. Фактичне скасування відбулося завдяки Маніфесту 17 жовтня 1905.
3 кінця 1905 р. почали з'являтись українські періодичні видання. У 1906 р. у Києві, Харкові, Одесі, Катеринославі, Лубнах та інших містах України, а також у Петербурзі та Москві виходило 18 українських газет і журналів.
Оригінальний текст Валуєвського циркуляра, виданого 18 липня 1863 року
